Сегодня

НАША ГАЗЕТА | Архив 2007-2010 - Мистецтво єднає

0
НАША ГАЗЕТА | Архив 2007-2010 - Мистецтво єднає
Скарби справжні, непідробні

НАША ГАЗЕТА | Архив 2007-2010 - Мистецтво єднає
Для шанувальників українського мистецтва в неділю у Луганську сталося велике свято. Подарували його нам Національна заслужена капела бандуристів України імені Григорія Майбороди та лауреат національної премії імені Тараса Шевченка народний артист України Анатолій Паламаренко.






Широко знані у нашій країні та за її межами митці цього року з концертною програмою «Духовні скарби Полтавщини» проводять Всеукраїнський тур, приурочений 90-річчю утворення капели та 60-річчю творчої діяльності улюбленого народом майстра художнього читання. Розпочався тур у березні в Рівному, потім були Івано-Франківськ, Львів, Луцьк, Суми, Черкаси, Полтава, Дніпропетровськ, Харків, Донецьк. Завершиться ж ця акція 2 листопада великим концертом у столиці — у цей знаменний день 1918 року капела, яка тоді називалась Київ-ським чоловічим кобзарським хором, дала свій перший концерт у залі нинішнього Театру російської драми імені Лесі Українки. До цього хору у 1935 році влилась Полтавська капела, і цим було створено Українську державну зразкову капелу бандуристів. За час свого існування вона провела більше десяти тисяч концертів у багатьох країнах світу.
Отож у знаменитого колективу є міцне полтавське коріння, тому програму туру й вирішено було скласти зі зразків музичного та поетичного мистецтва саме цього краю нашої багатоманітної України. Крім того, як повідомила на прес-конференції, що передувала концерту у приміщенні Луганського обласного російського драматичного театру, директор-розпорядник капели Раїса Чорногуз, із 72 чоловіків, які грають і співають у колективі, найбільше вихідців саме з Полтавщини та ще кількох центральноукраїн-ських областей. А загалом тут представлені талановиті музиканти та вокалісти чи не з усіх регіонів. Є, до речі, і наш земляк — краснолучанин Роман Жирніков, «хороший талановитий хлопчик, який закінчив Стритівську кобзарську школу, а зараз навчається на вечірньому відділенні Національної музичної академії на вокальному відділі». Взагалі молодих артистів у капелі дуже багато.
Ініціаторами цієї масштабної культурологічної акції виступило Полтавське земляцтво у Києві, а підтримали його представники всіх інших земляцтв, в областях яких відбулися й відбудуться концерти. Віце-президент міжнародної громадської організації «Луганське земляцтво», її генеральний директор Григорій Скиртач, як і його колега з Полтавського земляцтва Марина Бурмака, наголосили на об’єднавчій місії такого мистецького туру Україною. На думку ж Анатолія Паламаренка, самі концерти й показують, що ніякого розколу в нашому народі нема, «просто політики в «склянці води» розколихали оцю нерозумну істерію».
—У Луганську, у вашому прекрасному місті, — розповів Анатолій Нестерович журналістам, — колись, за радянських часів, для мене взагалі дивом було те, що тут під час гастролей у понеділок зібрався повнісінький зал на тоді ще мало відомого артиста Анатолія Паламаренка із сольним концертом українською мовою. Повнісінький зал в понеділок! Про що це говорить? Про те, що наш прекрасний і мудрий народ тягнеться до великого, до справж-нього. І це була об’єднавча сила, була, є й буде.
Підтвердженням такого висновку стала і позавчорашня зустріч столичних артистів з луганчанами. Двогодинний концерт пройшов, як кажуть у таких випадках, на одному диханні. Бездоганний професіоналізм артистів у поєднанні з їх щирим бажанням донести до слухачів безцінні багатства національного пісенного й поетичного мистецтва раз по раз викликали захоплення залу.
Добре відомо, що полтавська земля щедра на таланти, однак відкриттів на концерті для глядачів було теж немало. Загалом в репертуарі капели близько ста творів полтавських композиторів — обробок народних пісень Георгія Майбороди, оригінальних творів Олександра Білаша, музичні шедеври Миколи Лисенка, Платона Майбороди, Володимира Верменича... Дещо із цього розмаїття було виконане в Луганську.
Родом з Полтавщини також Микола Гоголь, Остап Вишня, Борис Олійник. Уривки з їх творів, а також Тараса Шевченка, Павла Глазового прочитав зі сцени Анатолій Паламаренко. А Олександр Білаш був представлений на концерті не тільки як автор музики популярних українських пісень (капела виконала його «Шовковицю» та «Сину, качки летять»), але й як дуже цікавий самобутній поет, що зміг донести до слухачів справжній метр української сцени.
Незабутні хвилини насолоди подарували луганчанам Сергій Захарець, віртуозно зігравши віночок українських народних мелодій на старосвітській бандурі, оркестрова група капели, де лунали такі колоритні інструменти, як кобза, ліра, сопілка, цимбали.
А для декого з гостей, у свою чергу, стало відкриттям те, що на Луганщині кобзарське мистецтво також має і свою історію, і чималі здобутки. У Сєверодонецькому музичному училищі клас бандури випускає музикантів вже не перше десятиліття, навчають грі на цьому народному інструменті в Луганському державному інституті культури та мистецтв, є у нас і свій ансамбль бандуристів, якому гості тут же запропонували вступити до Всеукраїнської спілки кобзарів, а також активніше брати участь у різноманітних фестивалях та конкурсах.
Істинна правда: те, що справжнє, що складає глибинний духовний скарб народу, тільки об’єднує його і додає гармонії й краси до його життя.


Зоя ПУТРЕНКО.
На знімку: під час концертної програми.
Фото Юрія СТРЕЛЬЦОВА.
22.04.2008 р.

Метки: {keywords}

  • Распечатать

Ссылки на материал


html-cсылка:

BB-cсылка:

Прямая ссылка: